кровинка
КРОВИНКА, и, ж., розм. 1. Крапелька крові. Я чую, як серце.. б'ється, Як кожда кровинка тремтить (Фр., XIII, 1954, 100); І тут збагнув [Турбай], що він - мужик.. Кожною кровинкою, всіма фібрами душі (Руд., Остання шабля, 1959, 161).
@ Ні (ані, нема, не було [видно]) кровинки на (в) обличчі (лиці, губах і т. ін. ); Без [жодної] кровинки обличчя (личко і т. ін. ) - бліде, безкровне обличчя, губи. На чистому лиці не видно було ні кровинки (Н.-Лев., II, 1956, 131); В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли, мов.. листки від вітру (Фр., VII, 1951, 281); Не дише той, що застиг біля порога. Його смагляве обличчя без жодної кровинки (Збан., Сеспель, 1961, 74).
2. у сполуч. з присв. займ., перен., пестл. Про рідну дитину. - Це ж народиться дитина.. От і доглядай свою кровинку (Стельмах, Правда.., 1961, 367).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кровинка | кровинки |
Родовий | кровинки | кровинок |
Давальний | кровинці | кровинкам |
Знахідний | кровинку | кровинки |
Орудний | кровинкою | кровинками |
Місцевий | на/у кровинці | на/у кровинках |
Кличний | кровинко | кровинки |