кровохаркання
КРОВОХАРКАННЯ, я, с. Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше при туберкульозі легень і горла). Застій крові в легенях нерідко супроводиться кровохарканням (Курс патології, 1956, 210).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кровохаркання | кровохаркання |
Родовий | кровохаркання | кровохаркань |
Давальний | кровохарканню | кровохарканням |
Знахідний | кровохаркання | кровохаркання |
Орудний | кровохарканням | кровохарканнями |
Місцевий | на/у кровохарканні | на/у кровохарканнях |
Кличний | кровохаркання | кровохаркання |