кроквяний
КРОКВЯНИЙ, а, е. Прикм. до кроква. Кроквяні ноги; Кроквяні ферми, КРОКЕТ, у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев'яними молотками дерев'яні кулі. - Лишимо й панові трохи земельки.. на яку грядку.. та на крокет... (Коцюб.. II, 1955, 390); Ніби тут розчищали майдан для крокету, де гратимуть велетні (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 113); Тополя повиточував кулі для крокету й кеглів і навіть відполірував їх (Бойч., Молодість, 1949, 296).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кроквяний | кроквяна | кроквяне | кроквяні |
Родовий | кроквяного | кроквяної | кроквяного | кроквяних |
Давальний | кроквяному | кроквяній | кроквяному | кроквяним |
Знахідний | кроквяний, кроквяного | кроквяну | кроквяне | кроквяні, кроквяних |
Орудний | кроквяним | кроквяною | кроквяним | кроквяними |
Місцевий | на/у кроквяному, кроквянім | на/у кроквяній | на/у кроквяному, кроквянім | на/у кроквяних |