кружальце
КРУЖАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до кружало 1. Сонце тихо сяє; бігають його жовті кружальця по сухій траві (Мирний, IV, 1955, 82); На стіні висіла карта, на якій було багато синіх кружалець, вроблених олівцем (Донч., Ю. Васюта, 1950, 76); Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем (Сл. Гр.); В шухляді він знайшов лимон і ножиком вправно порізав на тоненькі кружальця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кружальце | кружальця |
Родовий | кружальця | кружалець |
Давальний | кружальцю | кружальцям |
Знахідний | кружальце | кружальця |
Орудний | кружальцем | кружальцями |
Місцевий | на/у кружальці | на/у кружальцях |
Кличний | кружальце | кружальця |