кружина
КРУЖИНА, и, ж., рідко. 1. Навколишній простір; околиця. Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, - І луг широкий, наче море, І тихий сум на кру-жині (Пісні та романси.., II, 1956, 211); «Пісочкове», - сумно подумав Гаврило, оглядаючи широку лугову кружину (Тют., Вир, 1964, 400).
2. розм. Обвід, окружність. Кружина долини півмилі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кружина | кружини |
Родовий | кружини | кружин |
Давальний | кружині | кружинам |
Знахідний | кружину | кружини |
Орудний | кружиною | кружинами |
Місцевий | на/у кружині | на/у кружинах |
Кличний | кружино | кружини |