крівля
КРІВЛЯ1, і, ж., діал. Покрівля. В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (Тудор, Вибр., 1949, 253).
КРІВЛЯ2, і, ж., діал. Кров (у 1 знач.). Обкипіло серденько Гарячою крівлею (Укр.. лір. пісні, 1958, 377); Чавун і свинець пронизували з шкваром ряди, крушили кістки, обляпували крівлею живих (Стар., Облога.., 1961, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крівля | крівлі |
Родовий | крівлі | крівель |
Давальний | крівлі | крівлям |
Знахідний | крівлю | крівлі |
Орудний | крівлею | крівлями |
Місцевий | на/у крівлі | на/у крівлях |
Кличний | крівле | крівлі |