кумпан
КУМПАН, а, ч., діал. Компаньйон. Камінь скрізь зчорнів від крові. Та не знають цеї мови Незагоєної рани Папа та його кумпани (Фр., XIII, 1954, 392); - На вулиці маму перестрів бандит Крючок з своїми кумпанами, примусили зайти до хати бандитського підсобника Герпініна (Мельн., Коли кров.., 1960, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кумпан | кумпани |
Родовий | кумпана | кумпанів |
Давальний | кумпанові, кумпану | кумпанам |
Знахідний | кумпана | кумпанів |
Орудний | кумпаном | кумпанами |
Місцевий | на/у кумпані, кумпанові | на/у кумпанах |
Кличний | кумпане | кумпани |