кухарювати
КУХАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою. Вдерлись [козаки] до архирейської [архієрейської] господи та й заходились кухарювати (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 410); Дружині Левка Івановича, яка кухарює на котлопункті, батько Лінин сподобався своєю розсудливістю (Гончар, Тронка, 1963, 264).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кухарюю | кухарюємо |
2 особа | кухарюєш | кухарюєте |
3 особа | кухарює | кухарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кухарюватиму | кухарюватимемо |
2 особа | кухарюватимеш | кухарюватимете |
3 особа | кухарюватиме | кухарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кухарював | кухарювали |
Жіночий рід | кухарювала | |
Середній рід | кухарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кухарюймо | |
2 особа | кухарюй | кухарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кухарюючи | |
Минулий час | кухарювавши |