куцохвостий
КУЦОХВОСТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом. - Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! - скрикнула мати (Фр., І, 1955. 62); Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися - їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (Донч., IV, 1957,285); // у знач. ім. куцохвостий, того, ч. Тварина з коротким або обрубаним хвостом. Ось зараз вискочить куцохвостий з-за куща, бухне з дула білий клуб диму, і заєць покотиться під гору (Мушк., Чорний хліб, 1960, 165).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | куцохвостий | куцохвоста | куцохвосте | куцохвості |
Родовий | куцохвостого | куцохвостої | куцохвостого | куцохвостих |
Давальний | куцохвостому | куцохвостій | куцохвостому | куцохвостим |
Знахідний | куцохвостий, куцохвостого | куцохвосту | куцохвосте | куцохвості, куцохвостих |
Орудний | куцохвостим | куцохвостою | куцохвостим | куцохвостими |
Місцевий | на/у куцохвостому, куцохвостім | на/у куцохвостій | на/у куцохвостому, куцохвостім | на/у куцохвостих |