кібернетик
КІБЕРНЕТИК, а, ч. Фахівець з кібернетики. Хто тільки не вивчає пам'ять сьогодні - кібернетик і біолог, психолог і лікар (Знання.., 8, 1973, 6); Кібернетики вважають, що процес творчості, як і всякий інший процес людської діяльності, відбувається за цілком визначеними правилами (Літ. Укр., 15.VII 1966, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кібернетик | кібернетики |
Родовий | кібернетика | кібернетиків |
Давальний | кібернетикові, кібернетику | кібернетикам |
Знахідний | кібернетика | кібернетиків |
Орудний | кібернетиком | кібернетиками |
Місцевий | на/у кібернетику, кібернетикові | на/у кібернетиках |
Кличний | кібернетику | кібернетики |
кібернетика
КІБЕРНЕТИКА, и, ж. Наука про загальні закономірності процесів керування та зв'язку в організованих системах (машини, живі організми, суспільні формування тощо). Головною частиною кібернетики є теорія інформації, яка вивчає процес передачі інформації та різні способи її кодифікації (Наука.., 12, 1958, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кібернетика | кібернетики |
Родовий | кібернетики | кібернетик |
Давальний | кібернетиці | кібернетикам |
Знахідний | кібернетику | кібернетики |
Орудний | кібернетикою | кібернетиками |
Місцевий | на/у кібернетиці | на/у кібернетиках |
Кличний | кібернетико | кібернетики |