кісточковий
КІСТОЧКОВИЙ, а, е. 1. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.). З кісточкових порід промислового значення набуває слива (Колг. Укр., 2, 1957, 34).
2. у знач. ім. кісточкові, вих, мн. Дерева, плід яких має одну кісточку. Насіння кісточкових - дикої черешні, вишні, антипки, абрикоса - треба збирати протягом літа (Юним мічур.., 1955, 97).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кісточковий | кісточкова | кісточкове | кісточкові |
Родовий | кісточкового | кісточкової | кісточкового | кісточкових |
Давальний | кісточковому | кісточковій | кісточковому | кісточковим |
Знахідний | кісточковий, кісточкового | кісточкову | кісточкове | кісточкові, кісточкових |
Орудний | кісточковим | кісточковою | кісточковим | кісточковими |
Місцевий | на/у кісточковому, кісточковім | на/у кісточковій | на/у кісточковому, кісточковім | на/у кісточкових |