кіт-воркіт
КІТ-ВОРКІТ, кота-воркота, ч., фольк. Ласкава назва кота. Кіт-воркіт біля воріт Чеше лапкою живіт (Мал., І, 1956, 365); * У порівн. Здоровенний, важкий, він [Михайлик] ступав напрочуд легко, як величезний кіт-воркіт (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кіт-воркіт | коти-воркоти |
Родовий | кота-воркота | котів-воркотів |
Давальний | котові-воркотові, коту-воркоту | котам-воркотам |
Знахідний | кота-воркота | котів-воркотів |
Орудний | котом-воркотом | котами-воркотами |
Місцевий | на/у коті-воркоті | на/у котах-воркотах |
Кличний | коте-воркоте | коти-воркоти |