ларьок
ЛАРЬОК, рка, ч. Невелика легка будівля для торгівлі. Вона таким його [Житомир] собі й уявляла. Біленькі будиночки в садочках на околиці. Криниці й водорозбірні колонки, дощаті ларки (Кучер, Трудна любов, 1960, 198); На галявинах стояли машини, ларки з водою і морозивом (Грим., Подробиці.., 1956, 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ларьок | ларки |
Родовий | ларка | ларків |
Давальний | ларкові, ларку | ларкам |
Знахідний | ларьок | ларки |
Орудний | ларком | ларками |
Місцевий | на/у ларку | на/у ларках |
Кличний | ларку | ларки |