лисячий
ЛИСЯЧИЙ, а, е. Прикм. до лис і лисиця. Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами (Тют., Вир, 1964, 228); Мельник викресав вогню і освітив вузьку, як лисяча нора, печеру (Коцюб., І, 1955, 353); // Зробл. із хутра лиса, лисиці. У діда.. з лисячої шапки, яку він і влітку не знімає, мов із стріхи, вода капотить (Руд., Остання шабля, 1959, 439); На ніжних її плечах не лисяча горжетка, а зелені погони з трьома червоними нашивками (Вишня, І, 1956, 313); // Такий, як у лиса, лисиці. Рудий песик з лисячою мордочкою сидів біля драбини (Донч., Ю. Васюта, 1950, 136); // перен. Хитрий, лукавий. Безсила злість в очах.., а на обличчі закостеніла та ж солодка лисяча осмішка [усмішка] (Вас., IV, 1960, 43); Герман уважно дивився на дебелу коротку потилицю Рідкодуба і думав про напористість уповноваженого та про лисячу вдачу Христича (Кир., Вибр., 1960, 205).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лисячий | лисяча | лисяче | лисячі |
Родовий | лисячого | лисячої | лисячого | лисячих |
Давальний | лисячому | лисячій | лисячому | лисячим |
Знахідний | лисячий, лисячого | лисячу | лисяче | лисячі, лисячих |
Орудний | лисячим | лисячою | лисячим | лисячими |
Місцевий | на/у лисячому, лисячім | на/у лисячій | на/у лисячому, лисячім | на/у лисячих |