льонок
ЛЬОНОК1, нку, ч. Зменш.-пестл. до льон. Вийшла мати з дітьми в поле: - Нуте, ручки молоді, як оцей льонок пополем - пополуднуєм тоді (Тич., II, 1957, 231); * У порівн. Густо червоніє [Разуєв] від шиї і до білястого, мов витіпаний льонок, чубчика (Логв., Давні рани, 1961, 65).
ЛЬОНОК2, нку, ч. Однорічний або багаторічний бур'ян родини ранникових. Льонок звичайний. Один з найшкідливіших бур'янів, поширених в умовах помірного, забезпеченого вологою клімату (Бур'яни.., 1957, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | льонок | льонки |
Родовий | льонку | льонків |
Давальний | льонкові, льонку | льонкам |
Знахідний | льонок | льонки |
Орудний | льонком | льонками |
Місцевий | на/у льонку | на/у льонках |
Кличний | льонку | льонки |