манюсінький
МАНЮСІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже маленький. Дивились, молились Старі мої. А сердешне Неначе благає: Випручало рученята Й до їх простягає Манюсінькі... (Шевч., І, 1951, 313); Ще була вона, Наталочка, зовсім, зовсім маленькою, ну просто манюсінькою і придумувала казки (Коп., Вибр., 1948, 176); Ліворуч манюсінька смужка Дніпра (Довж., III, 1960, 105).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | манюсінький | манюсінька | манюсіньке | манюсінькі |
Родовий | манюсінького | манюсінької | манюсінького | манюсіньких |
Давальний | манюсінькому | манюсінькій | манюсінькому | манюсіньким |
Знахідний | манюсінький, манюсінького | манюсіньку | манюсіньке | манюсінькі, манюсіньких |
Орудний | манюсіньким | манюсінькою | манюсіньким | манюсінькими |
Місцевий | на/у манюсінькому, манюсінькім | на/у манюсінькій | на/у манюсінькому, манюсінькім | на/у манюсіньких |