мармурувальник
МАРМУРУВАЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається мармуруванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мармурувальник | мармурувальники |
Родовий | мармурувальника | мармурувальників |
Давальний | мармурувальникові, мармурувальнику | мармурувальникам |
Знахідний | мармурувальника | мармурувальників |
Орудний | мармурувальником | мармурувальниками |
Місцевий | на/у мармурувальнику, мармурувальникові | на/у мармурувальниках |
Кличний | мармурувальнику | мармурувальники |