мурмурандо
МУРМУРАНДО, невідм., с., муз. Спів із закритими устами. Гнучкість динамічних нюансів, знамениті контрасти звитяжного "форте" й найніжнішого "піаніссімо", .. а особливо неймовірне нагнітання та раптовий спад на одному звуці та мурмурандо (спів із закритим ротом), що створювало ілюзію вібрації струнних інструментів, - ось за допомогою яких прийомів хорової оркестровки Кошиць досягав особливих звукових ефектів (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мурмурандо | мурмурандо |
Родовий | мурмурандо | мурмурандо |
Давальний | мурмурандо | мурмурандо |
Знахідний | мурмурандо | мурмурандо |
Орудний | мурмурандо | мурмурандо |
Місцевий | на/у мурмурандо | на/у мурмурандо |
Кличний | мурмурандо | мурмурандо |