міфотворець
МІФОТВОРЕЦЬ, рця, ч. Той, хто створює міфи. Сьогоднішні міфотворці з імперіалістичного табору використовують старі методи відкидання історичних факторів для того, щоб надихнути своїх спільників на нові воєнні авантюри (Рад. Укр., 23.11 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міфотворець | міфотворці |
Родовий | міфотворця | міфотворців |
Давальний | міфотворцеві, міфотворцю | міфотворцям |
Знахідний | міфотворця | міфотворців |
Орудний | міфотворцем | міфотворцями |
Місцевий | на/у міфотворці, міфотворцеві | на/у міфотворцях |
Кличний | міфотворцю | міфотворці |