набакирений
НАБАКИРЕНИЙ, а, е, розм. Одягнений набакир, на один бік голови. Тяжкі грузовики проривались.. крізь хвилі плечей і голів, крізь набакирені кепі й розстебнуті куртки (Мик., II, 1957, 237); Анрі-Жак ішов, і йому здавалося, що збоку любо глянути на його хвацьку ходу, набакирений берет (Ю. Янов., II, 1954, 51).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | набакирений | набакирена | набакирене | набакирені |
Родовий | набакиреного | набакиреної | набакиреного | набакирених |
Давальний | набакиреному | набакиреній | набакиреному | набакиреним |
Знахідний | набакирений, набакиреного | набакирену | набакирене | набакирені, набакирених |
Орудний | набакиреним | набакиреною | набакиреним | набакиреними |
Місцевий | на/у набакиреному, набакиренім | на/у набакиреній | на/у набакиреному, набакиренім | на/у набакирених |