набалакувати
НАБАЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБАЛАКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. і неперех. Багато говорити (перев. зайвого, непотрібного, неправдоподібного). Щоб не набалакав Вадик у запалі зайвого, Друзь перебив його (Шовк., Людина.., 1962, 200).
@ Набалакати сім мішків (кіп) гречаної вовни - те саме, що Наговорити сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). Тільки що сів за писання, прибіг Кравченко й накричав мені повну хату і набалакав сім мішків гречаної вовни (Коцюб., III, 1956, 169); Набалакати, що на вербі груші ростуть - те саме, що Наговорити, що на вербі груші ростуть (див. груша). Він набалакає, що на вербі груші ростуть (Укр.. присл.., 1955, 183).
2. неперех., на кого-що. Говорити неправду про кого-, що-небудь. - Не набалакуйте на себе, Левку Івановичу, - всміхнулася Ліна (Гончар, Тронка, 1963, 271).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набалакую | набалакуємо |
2 особа | набалакуєш | набалакуєте |
3 особа | набалакує | набалакують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набалакуватиму | набалакуватимемо |
2 особа | набалакуватимеш | набалакуватимете |
3 особа | набалакуватиме | набалакуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набалакував | набалакували |
Жіночий рід | набалакувала | |
Середній рід | набалакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набалакуймо | |
2 особа | набалакуй | набалакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | набалакуючи | |
Минулий час | набалакувавши |