набиватися
НАБИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док. 1. Проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити куди-небудь. Під нігті часто набивалася земля, шкіра [рук] загоріла й порепалась (Ів., Вел. очі, 1956. 83); Пил набився їй у ніс, у вуха і навіть у рот (Н.-Лев., II, 1956, 317); П'яту ось пробив [Гнат], бруду набилося (Горд., II, 1959, 205).
2. Збиратися, скупчуватися у великій кількості. Під час перерви зразу в піонерську кімнату набивається повно піонерів (Коп., Подарунок, 1956, 5); Сяк-так витерши ноги об рейку,.. один по одному набиваються сюди чоловіки (Логв., Літа.., 1960, 11); Вмить набилося стільки народу, що стало тісно (Тулуб, Людолови, І, 1957. 375).
3. розм. Докучливо приставати з чим-небудь; пропонувати щось і т. ін.; нав'язуватися, напрошуватися. Не люблю я набиватись навіть з роботою, бо вже по праву чи ні, а я більше звикла, щоб мене запрошувано, а не я напрошувалась (Л. Укр., V, 1956, 379); Явдоха розповіла, що.. Олімпіада сама набилася, щоб за косовицю сіна заплатити мірою ярого жита і позичити який міх на насіння (Чорн., Потік.., 1956, 243).
4. тільки недок. Пас. до набивати. Цілу ніч у пригороді., насипались землею лантухи, плелися тури з верболозу і набивалися глиною (Стар., Облога.., 1961, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набиваюся | набиваємося |
2 особа | набиваєшся | набиваєтеся |
3 особа | набивається | набиваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набиватимуся | набиватимемося |
2 особа | набиватимешся | набиватиметеся |
3 особа | набиватиметься | набиватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набивався | набивалися |
Жіночий рід | набивалася | |
Середній рід | набивалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набиваймося | |
2 особа | набивайся | набивайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | набиваючись | |
Минулий час | набивавшись |