набундючувати
НАБУНДЮЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУНДЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось. Набундючити крила; Набундючити спідницю.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набундючую | набундючуємо |
2 особа | набундючуєш | набундючуєте |
3 особа | набундючує | набундючують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набундючуватиму | набундючуватимемо |
2 особа | набундючуватимеш | набундючуватимете |
3 особа | набундючуватиме | набундючуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набундючував | набундючували |
Жіночий рід | набундючувала | |
Середній рід | набундючувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набундючуймо | |
2 особа | набундючуй | набундючуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | набундючуючи | |
Минулий час | набундючувавши |