набурлакуватися
НАБУРЛАКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Багато, досхочу побурлакувати. А коли набурлакувався, знайшов собі дівчину, бідну, як і він сам, та й оженився (Казки Буковини.., 1968, 107); * Образно. Душа його зтужилася по близькій, рідній душі. Набурлакувалася, намерзлася в самотині, напилася гіркої долі (Дор., Не повтори.., 1968, 127).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набурлакуюся | набурлакуємося |
2 особа | набурлакуєшся | набурлакуєтеся |
3 особа | набурлакується | набурлакуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набурлакувався | набурлакувалися |
Жіночий рід | набурлакувалася | |
Середній рід | набурлакувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набурлакуймося | |
2 особа | набурлакуйся | набурлакуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | набурлакувавшись |