НАВИЛІТ, присл. Наскрізь, так, щоб куля вийшла назовні. Куля роздробила начальнику штабу кістку і вийшла навиліт, розшматувавши при виході литку (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 795); Кашкет солдатський, знаменитий. Навиліт кулями пробитий (Шер., Дорога.., 1957, 121).