навприсідки
НАВПРИСІДКИ, НАВПРИСЯДКИ і НАПРИСІДКИ, НАПРИСЯДКИ, присл., перев. з дієсл. піти, пуститися, вдарити і т. ін. Присівши, викидати то одну, то другу ногу (у танці). І знову ліри заревли, І знов дівчата, мов сороки, А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77); Василь, не припиняючи гри, пустився навприсядки (Бойч., Молодість, 1949, 77); Біля столу Максим хвацько вдарив навприсядки (Стельмах, Хліб... 1959, 221).