нагнічувати
НАГНІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГНІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех. Давити, тиснути чим-небудь. У хаті зробилось душно, важко, мов стеля вниз опустилася й нагнічувала дівчатам голови (Мирний, II, 1954, 103); Щось ніби дуже важке та загальне нагнітило його, душило безперестанку й не давало ніякого просвітку думкам (Н.-Лев., І, 1956, 567).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагнічую | нагнічуємо |
2 особа | нагнічуєш | нагнічуєте |
3 особа | нагнічує | нагнічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагнічуватиму | нагнічуватимемо |
2 особа | нагнічуватимеш | нагнічуватимете |
3 особа | нагнічуватиме | нагнічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагнічував | нагнічували |
Жіночий рід | нагнічувала | |
Середній рід | нагнічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагнічуймо | |
2 особа | нагнічуй | нагнічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нагнічуючи | |
Минулий час | нагнічувавши |