нагодований
НАГОДОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагодувати. Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені (Гончар, III, 1959, 187); Переночувавши на м'якій соломі та в теплій хаті, нагодований синім од буряка борщем, Терешко на ранок трохи оклигав (Епік, Тв. 1958 393).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нагодований | нагодована | нагодоване | нагодовані |
Родовий | нагодованого | нагодованої | нагодованого | нагодованих |
Давальний | нагодованому | нагодованій | нагодованому | нагодованим |
Знахідний | нагодований, нагодованого | нагодовану | нагодоване | нагодовані, нагодованих |
Орудний | нагодованим | нагодованою | нагодованим | нагодованими |
Місцевий | на/у нагодованому, нагодованім | на/у нагодованій | на/у нагодованому, нагодованім | на/у нагодованих |