нагота
НАГОТА, и, ж. Вигляд, стан голого тіла; голизна. Наготи Старої нічим одягти І витопить зимою хату (Шевч., II, 1953, 195); Понурив голову в землю отаман, соромлячись наготи своєї перед своїми ж козаками (Довж., І, 1958, 250); * Образно. У своїй чорній наготі простерлася вона [земля] на сонці широко-далеко (Коб., І, 1956, 540).
@ У всій [своїй і т. ін. ] наготі - без прикрас, у справжньому вигляді. Факт бунту [селян].. став перед уявою слухачів у всій наготі й пластиці (Фр., VI, 1951, 272); Художник стикається з дійсністю у всій її наготі (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нагота | наготи |
Родовий | наготи | нагот |
Давальний | наготі | наготам |
Знахідний | наготу | наготи |
Орудний | наготою | наготами |
Місцевий | на/у наготі | на/у наготах |
Кличний | нагото | наготи |