над'їжджати
НАД'ЇЖДЖАТИ, аю, аєш і НАД'ЇЗДИТИ, диш, дить, недок., НАД'ЇХАТИ, над'їду, над'їдеш, док. Їдучи, прибувати куди-небудь (незабаром або на короткий відрізок часу). Сонце вже заходило. Ніхто не над'їжджав (Н.-Лев., III, 1956, 210); Одні ридвани від'їздили, від високого ганку, а другі - над'їздили (Мирний, III, 1954, 256); Я перейшов сад, покликав свою велику собаку й пустився в сторону.., звідки мав над'їхати батько-мужик (Коб., III, 1956, 78); Місяців два "керував" наш Король колгоспом. Ото над'їде, накричить на когось. Посвариться з агрономом - і до міста (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 134); // Їдучи, наближатися до кого-, чого-небудь. Він жде: от Ленський над'їжджає На чалій троєчці своїй (Пушкін, С. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 111); [Килина:] Чую, щось гуркотить, придивилась: їде щось на повозці... Далі ви над'їхали ближче і привітались. (Крон., II, 1958, 497); Не помітив [Гриць], коли дорогою, із Вовчка над'їхали сани, переповнені людьми (Збан., Сеспель,, 1961, 305).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | над'їжджаю | над'їжджаємо |
2 особа | над'їжджаєш | над'їжджаєте |
3 особа | над'їжджає | над'їжджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | над'їжджатиму | над'їжджатимемо |
2 особа | над'їжджатимеш | над'їжджатимете |
3 особа | над'їжджатиме | над'їжджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | над'їжджав | над'їжджали |
Жіночий рід | над'їжджала | |
Середній рід | над'їжджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | над'їжджаймо | |
2 особа | над'їжджай | над'їжджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | над'їжджаючи | |
Минулий час | над'їжджавши |