надгороджати
НАДГОРОДЖАТИ, аю, аєш, недок., НАДГОРОДИТИ, джу, диш, док., діал. Нагороджувати. - За мої заслуги князь надгородив мене землями й лісами в Тухольщині (Фр., VI, 1951, 41); Спів скінчився. Молоде товариство надгородило співця плесканням (Л. Укр., III, 1952, 585).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надгороджаю | надгороджаємо |
2 особа | надгороджаєш | надгороджаєте |
3 особа | надгороджає | надгороджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надгороджатиму | надгороджатимемо |
2 особа | надгороджатимеш | надгороджатимете |
3 особа | надгороджатиме | надгороджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надгороджав | надгороджали |
Жіночий рід | надгороджала | |
Середній рід | надгороджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надгороджаймо | |
2 особа | надгороджай | надгороджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надгороджаючи | |
Минулий час | надгороджавши |