надламаний
НАДЛАМАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до надламати. На купинах стирчать буйні, надламані стебла ситнягу і татарського зілля (Стельмах, І, 1962, 218); Царське самодержавство було надламане революцією 1905-го року (Ленін, 20, 1971, 134).
2. у знач. прикм. Охриплий, із зміненим тембром. Він лише міцно потис материну руку, проказавши надламаним голосом одне тільки слово: - Мамо... (Рибак, Час.., 1960, 140).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надламаний | надламана | надламане | надламані |
Родовий | надламаного | надламаної | надламаного | надламаних |
Давальний | надламаному | надламаній | надламаному | надламаним |
Знахідний | надламаний, надламаного | надламану | надламане | надламані, надламаних |
Орудний | надламаним | надламаною | надламаним | надламаними |
Місцевий | на/у надламаному, надламанім | на/у надламаній | на/у надламаному, надламанім | на/у надламаних |