надпровідник
НАДПРОВІДНИК, а, ч. Метал або сплав, який має властивість при дуже низькій температурі Повністю втрачати електричний опір. Надпровідники використовуються при створенні елементів обчислювальних машин та інших приладів і апаратів (Наука і культура.., 1971, 60); Надпровідником може протікати струм лише певної максимальної сили, так званий "критичний" струм (Веч. Київ, 25.11 1971, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | надпровідник | надпровідники |
Родовий | надпровідника | надпровідників |
Давальний | надпровідникові, надпровіднику | надпровідникам |
Знахідний | надпровідник | надпровідники |
Орудний | надпровідником | надпровідниками |
Місцевий | на/у надпровіднику | на/у надпровідниках |
Кличний | надпровіднику | надпровідники |