надряпувати
НАДРЯПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРЯПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, 1. Зачіплюючи чи натискуючи чимось гострим, твердим і т. ін., робити подряпини. - Хіба так ш'ється чобіт? Я швець на все село; так я вже знаю, що халява ось як бува (та й став пальцем.. надряпувати) (Кв.-Осн., II, 1956, 20).
2. тільки док., розм. Написати що-небудь нерозбірливо, некрасиво, недбало. Він був не дуже грамотний: ходив колись (дві зими) у школу, та писати зовсім не навчився (тільки імення своє міг так-сяк надряпати) (Григ., Вибр., 1959, 349); Огризком олівця.. Тамара надряпала на шматкові газети записку і зашила її в кінчик поли Тетяниного піджака (Хижняк, Тамара, 1959, 154); // зневажл. Те саме, що писати. - Що твої метрики? Мало чого не можна надряпати на папері (Л. Янов., І, 1959, 475).
3. тільки док., розм. Недбало, мілко виорати що-небудь. Він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране. - Надряпали, як ворона пазурами. Дві пари волів греблося, а толк який? (Тют., Вир, 1960, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надряпую | надряпуємо |
2 особа | надряпуєш | надряпуєте |
3 особа | надряпує | надряпують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надряпуватиму | надряпуватимемо |
2 особа | надряпуватимеш | надряпуватимете |
3 особа | надряпуватиме | надряпуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надряпував | надряпували |
Жіночий рід | надряпувала | |
Середній рід | надряпувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надряпуймо | |
2 особа | надряпуй | надряпуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надряпуючи | |
Минулий час | надряпувавши |