найменувати
НАЙМЕНУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Дати кому-, чому-небудь назву, найменування; назвати. - Пана Стьопу наші партизани найменували поміж себе старшим, хоча літами він був, кажуть, юнак юнаком (Гончар, III, 1959, 321); Стару бувальщину прознали Дівчата тої сторони, І хмурий пам'ятник вони фонтаном сліз найменували (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 226).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | найменую | найменуємо |
2 особа | найменуєш | найменуєте |
3 особа | найменує | найменують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | найменуватиму | найменуватимемо |
2 особа | найменуватимеш | найменуватимете |
3 особа | найменуватиме | найменуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | найменував | найменували |
Жіночий рід | найменувала | |
Середній рід | найменувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | найменуймо | |
2 особа | найменуй | найменуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | найменуючи | |
Минулий час | найменувавши |