найом
НАЙОМ, найму, ч. Дія за знач. наймати, найняти і найматися, найнятися. Спеціальною постановою ЦВК і Раднаркому, що вийшла в липні 1922 р., були визнані недійсними всі кабальні умови на оренду землі, найом батраків (Іст. УРСР, II, 1957, 238); // Робота або служба, на яку можна найнятися. Цієї весни валка підбиралася переважно з молоді, свіжої, міцноногої, настроєної іти хоч до моря в пошуках кращого найму (Гончар, Таврія, 1952, 8).
По вільному найму - на цивільну службу в військових установах. - Вас, звичайно, демобілізують, але ж ви можете залишитися в редакції по вільному найму (Кучер, Голод, 1961, 200).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | найом | найми |
Родовий | найму | наймів |
Давальний | наймові, найму | наймам |
Знахідний | найом | найми |
Орудний | наймом | наймами |
Місцевий | на/у наймі | на/у наймах |
Кличний | найме | найми |