намалювати
НАМАЛЮВАТИ, юю, юєш, перех. Док. до малювати. Випросивши в когось шматочок сірого .. паперу, розірвав [дід Кияшко] його на рівні мініатюрні шматочки й намалював справжні картини (Збан., Єдина, 1959, 119); Просто, але яскраво намалювала [жінка-делегатка] картину хвороб, недоїдання, холоду, злиднів, з якими воно [місто] веде боротьбу (Еллан, II, 1958, 9); Ждеш та ждеш бувало звісточки від Семенка. Поки поштаря виглядаєш, чого не передумаєш, яких страхіть не намалюєш собі! (Мур., Бук. повість, 1959, 187); *0бразно. Мороз намалював узори на вікні (Донч., V, 1957, 359); *У порівн. Всього надбала стара мати. Саму тебе мов намалювала. Хоч молись перед тобою (Шевч., II, 1953, 10).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намалюю | намалюємо |
2 особа | намалюєш | намалюєте |
3 особа | намалює | намалюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намалював | намалювали |
Жіночий рід | намалювала | |
Середній рід | намалювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намалюймо | |
2 особа | намалюй | намалюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | намалювавши |