намерз
НАМЕРЗ, у, ч., діал. Іній; паморозь. Він іде - увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Сл. Гр.); Лежала [Шура] без берета, коса сповзла їй на груди і взялася сивим намерзом (Гончар, III, 1959, 233); // Бурулька. На оздоблених барвистою керамікою фасадах.. виноград поміж крижаними намерзами, немов справжній, зеленіє (Гончар, II, 1959, 175).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | намерз | намерзи |
Родовий | намерзу | намерзів |
Давальний | намерзові, намерзу | намерзам |
Знахідний | намерз | намерзи |
Орудний | намерзом | намерзами |
Місцевий | на/у намерзі | на/у намерзах |
Кличний | намерзе | намерзи |
намерзти
НАМЕРЗТИ див. намерзати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намерзну | намерзнемо |
2 особа | намерзнеш | намерзнете |
3 особа | намерзне | намерзнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намерз | намерзли |
Жіночий рід | намерзла | |
Середній рід | намерзло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намерзнімо | |
2 особа | намерзни | намерзніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | намерзши |