намикати
НАМИКАТИ, намикаю, намикаєш і намичу, намичеш, док., перех. І. Начесати вовни для прядіння.
2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось. - Ти б пішла в кукурудзу, Сандо, та й намикала бур'яну пацятам, - сказала [мати] (Коб., III, 1956, 472); Дівчата з огородньої бригади намикали й пов'язали в пучки молодої цибулі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 44).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намикаю | намикаємо |
2 особа | намикаєш | намикаєте |
3 особа | намикає | намикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намикав | намикали |
Жіночий рід | намикала | |
Середній рід | намикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намикаймо | |
2 особа | намикай | намикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | намикавши |