намилювати
НАМИЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМИЛИТИ, милю, милиш, док., перех. Натирати милом, змоченим у воді, або покривати мильною піною. Леся довго стояла біля умивальника, намилювала руки, споліскувала водою і знову намилювала (Хижпяк, Невгамовна, 1961, 250); Береговенко намилив свого пацієнта так, що в того лише поблискували задоволено прищурені очі та кінчик червоного кирпатого носа (Збан., Ліс. красуня, 1955, 33).
@ Намилити шию (голову, в'язи): а) покарати кого-небудь за якусь провину. - Погано! - зітхнув Бракватіста.. - Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 118); б) побити кого-небудь за щось. [Конон:] Я прийду, як смеркне. А ніхто мені тут шиї не намилить? (Кроп., II, 1958, 414); - Ну-ну, не займай, а то намилимо в'язи! (Шиян, Баланда, 1957, 22).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намилюю | намилюємо |
2 особа | намилюєш | намилюєте |
3 особа | намилює | намилюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намилюватиму | намилюватимемо |
2 особа | намилюватимеш | намилюватимете |
3 особа | намилюватиме | намилюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намилював | намилювали |
Жіночий рід | намилювала | |
Середній рід | намилювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намилюймо | |
2 особа | намилюй | намилюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намилюючи | |
Минулий час | намилювавши |