намовлятися
НАМОВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., НАМОВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. намовляться; док., з ким і без додатка, розм. Домовлятися між собою, з ким-небудь про щось. Не втаїв він нічого:.. розказав, як пани, намовлялись не пустити мужиків у земство (Мирний, II, 1955, 275); - Віддам [стрілу] тому, хто мене за дружину візьме. - Я, - каже царенко, - тебе візьму. - Намовились (Укр.. казки, 1951, 171).
@ Дати намовитися - піддатися вмовлянням. Одного разу дала [Анна] намовитися Докії (Коб., II, 1956, 230).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намовляюся | намовляємося |
2 особа | намовляєшся | намовляєтеся |
3 особа | намовляється | намовляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намовлятимуся | намовлятимемося |
2 особа | намовлятимешся | намовлятиметеся |
3 особа | намовлятиметься | намовлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намовлявся | намовлялися |
Жіночий рід | намовлялася | |
Середній рід | намовлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намовляймося | |
2 особа | намовляйся | намовляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намовляючись | |
Минулий час | намовлявшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намовляюся | намовляємося |
2 особа | намовляєшся | намовляєтеся |
3 особа | намовляється | намовляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намовлятимуся | намовлятимемося |
2 особа | намовлятимешся | намовлятиметеся |
3 особа | намовлятиметься | намовлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намовлявся | намовлялися |
Жіночий рід | намовлялася | |
Середній рід | намовлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намовляймося | |
2 особа | намовляйся | намовляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намовляючись | |
Минулий час | намовлявшись |