напасть
НАПАСТЬ, і, ж. Біда, нещастя, неприємність. - А знаєте що? Щоб не було напасті якої, краще розійтись. Чого ми будемо дивитися, як пани дуріють (Мирний, III, 1954, 287); - І , лишенько, - об поли вдарила жінка: - ну, дня того нема, щоб не було якої напасті (Головко, І, 1957, 89); *У порівн. Нечистий обплутав мене, неначе яка напасть (Н.-Лев., III, 1956, 274); Боєць боявся Сагайди, як напасті (Гончар, III, 1959, 31); // Усе те, що приносить біду, нещастя, неприємність. - Раз війна, то вже і всякі інші напасті - і голод, і сипняк... (Головко, II, 1957, 441); - Ми буряним, розгніваним ударом фашистську напасть знищили лиху (Гонч., Вибр., 1959, 216); Віки люди не могли збавитись пирію, вивести з ланів страшну напасть, а тепер рілля як сонце, на очах збулось неосяжне диво... (Горд., Дівчина.., 1954, 27).
Що за напасть! - уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. - За вами скоро нікуди не встигнеш. Ну, що за напасть! (Довж., І, 1958, 177).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | напасть | напасті |
Родовий | напасті, напасти | напастей |
Давальний | напасті | напастям |
Знахідний | напасть | напасті |
Орудний | напастю | напастями |
Місцевий | на/у напасті | на/у напастях |
Кличний | напасте | напасті |