напатякати
НАПАТЯКАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Наговорити багато зайвого, нісенітного і т. ін. Василь одвернувся і відстав, наче й не чув нічого, а сам подумав: - І звідки вона, ліліпутик, знає все? Мабуть, Ванька напатякав? (Коп., Вибр., 1953, 75); Чого й справді.. сунутися було [хазяйці] до штабу? Ще напатякає чого зайвого (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 139).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напатякаю | напатякаємо |
2 особа | напатякаєш | напатякаєте |
3 особа | напатякає | напатякають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напатякав | напатякали |
Жіночий рід | напатякала | |
Середній рід | напатякало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напатякаймо | |
2 особа | напатякай | напатякайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | напатякавши |