напорядкувати
НАПОРЯДКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Порядкуючи, наробити, натворити чого-небудь (перев. небажаного, поганого). Радивон Ржа .. повів гнівну річ: хто тут хазяїн? Порядкує хто? Я веду господарство чи Павлюк? Буде вже, напорядкував! (Горд., Дівчина.., 1954, 101).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напорядкую | напорядкуємо |
2 особа | напорядкуєш | напорядкуєте |
3 особа | напорядкує | напорядкують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напорядкував | напорядкували |
Жіночий рід | напорядкувала | |
Середній рід | напорядкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напорядкуймо | |
2 особа | напорядкуй | напорядкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | напорядкувавши |