напівбезробітний
НАПІВБЕЗРОБІТНИЙ, а, е. Який не завжди має роботу, майже безробітний; // у знач. ім. напівбезробітні, них, мн. (одн. напівбезробітний, ного, ч.; напівбезробітна, ної, ж.). Ті, хто не завжди має роботу. У 1921 р. в капіталістичних країнах було 10 млн. безробітних і майже 30 млн. напівбезробітних (Іст. УРСР, II, 1957, 215); За даними Генради профспілок Японії, в країні нараховується більше 10 млн. безробітних і напівбезробітних (Рад. право, 6, 1960, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напівбезробітний | напівбезробітна | напівбезробітне | напівбезробітні |
Родовий | напівбезробітного | напівбезробітної | напівбезробітного | напівбезробітних |
Давальний | напівбезробітному | напівбезробітній | напівбезробітному | напівбезробітним |
Знахідний | напівбезробітний, напівбезробітного | напівбезробітну | напівбезробітне | напівбезробітні, напівбезробітних |
Орудний | напівбезробітним | напівбезробітною | напівбезробітним | напівбезробітними |
Місцевий | на/у напівбезробітному, напівбезробітнім | на/у напівбезробітній | на/у напівбезробітному, напівбезробітнім | на/у напівбезробітних |