напівживий
НАПІВЖИВИЙ, а, е. 1. Близький до смерті, з ледь помітними ознаками життя. Експедиція не загинула. Напівживих людей відшукав у сипучих пісках літак (Донч., III, 1956, 205); За колючим дротом серед багнюки і нечистот лежать виснажені напівживі люди (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 149).
2. перен. Який утратив сили, дуже ослаб від яких-небудь переживань, випробувань і т. ін. Олена, яка чекала Ольгу напівжива, побачивши її "цілою", зайшлась нервовим риданням (Вільде, Сестри.., 1958, 477).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напівживий | напівжива | напівживе | напівживі |
Родовий | напівживого | напівживої | напівживого | напівживих |
Давальний | напівживому | напівживій | напівживому | напівживим |
Знахідний | напівживий, напівживого | напівживу | напівживе | напівживі, напівживих |
Орудний | напівживим | напівживою | напівживим | напівживими |
Місцевий | на/у напівживому, напівживім | на/у напівживій | на/у напівживому, напівживім | на/у напівживих |