народжуваний
НАРОДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до народжувати. Основна спрямованість кращих творів Тичини саме й полягає в тому, щоб готувати маси до сприйняття майбутнього, тобто утверджувати нове, народжуване в нашій дійсності, і боротися за нього з усією силою свого таланту (Іст. укр. літ., II, 1956, 376).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | народжуваний | народжувана | народжуване | народжувані |
Родовий | народжуваного | народжуваної | народжуваного | народжуваних |
Давальний | народжуваному | народжуваній | народжуваному | народжуваним |
Знахідний | народжуваний, народжуваного | народжувану | народжуване | народжувані, народжуваних |
Орудний | народжуваним | народжуваною | народжуваним | народжуваними |
Місцевий | на/у народжуваному, народжуванім | на/у народжуваній | на/у народжуваному, народжуванім | на/у народжуваних |