народоправство
НАРОДОПРАВСТВО, а, с ., заст. Народовладдя. Київський комітет міської більшовицької організації звернувся з відозвою до солдатів: - Будьте пильні. Мало здобути свободу, треба її ще уберегти від усяких зазіхань ворогів народу, треба, щоб свобода йшла на користь народу, який повинен взяти у свої руки всю повноту влади і встановити справжнє народоправство (Іст. УРСР, І, 1953, 776).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | народоправство | народоправства |
Родовий | народоправства | народоправств |
Давальний | народоправству | народоправствам |
Знахідний | народоправство | народоправства |
Орудний | народоправством | народоправствами |
Місцевий | на/у народоправстві | на/у народоправствах |
Кличний | народоправство | народоправства |