наріжний
НАРІЖНИЙ, а, е. 1. Розміщений, розташований на розі. Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 446); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (Гончар, III. 1959, 247); В наріжному вікні дому біліла нерухома, постать дівчини (Кол., Терен.., 1959, 115); // Який міститься, розташований у кутку чого-небудь. У невеликій наріжній кімнатці замку, який здіймався серед озера, сиділо.. двоє мужів (Оп., Іду.., 1958, 441).
2. перен., книжн. Надзвичайно важливий, істотний, основний. Цінність творів мистецтва вимірюється достоїнством тих ідей, які воно пропагує, - такий один з наріжних принципів наукової естетики (Ком. Укр., 2, 1963, 55).
@ Наріжний камінь чого - основа, найважливіша частина чого-небудь. Учення про додаткову вартість є наріжний камінь економічної теорії Маркса (Ленін, 23, 1972, 44); КПРС розглядає братерський союз з народами, що скинули колоніальне і напівколоніальне ярмо, як один з наріжних каменів своєї міжнародної політики (Програма КПРС, 1961, 44).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наріжний | наріжна | наріжне | наріжні |
Родовий | наріжного | наріжної | наріжного | наріжних |
Давальний | наріжному | наріжній | наріжному | наріжним |
Знахідний | наріжний, наріжного | наріжну | наріжне | наріжні, наріжних |
Орудний | наріжним | наріжною | наріжним | наріжними |
Місцевий | на/у наріжному, наріжнім | на/у наріжній | на/у наріжному, наріжнім | на/у наріжних |