наріпитися
НАРІПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. наріпляться; док., діал. Накинутися. Колишній майор наріпився на Михайла: чому той терпить блюзнірство француза? (Загреб., Європа 45, 1959, 244).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наріплюся | наріпимося |
2 особа | наріпишся | наріпитеся |
3 особа | наріпиться | наріпляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наріпився | наріпилися |
Жіночий рід | наріпилася | |
Середній рід | наріпилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наріпімося | |
2 особа | наріпися | наріпіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наріпившись |